24-25 жовтня у ВНАУ відбулась міжнародна науково-практична конференції «Земля – потенціал енергетичної, економічної та національної безпеки держави»

Свої пропозиції та зауваження до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення», протягом двох днів роботи конференції, висловили понад 600 науковців, вчених, академіків, аграріїв, представників територіальних громад, політиків, правників, експертів та студентів – учасників міжнародної науково-практичної конференції «Земля – потенціал енергетичної, економічної та національної безпеки держави». Ця щорічна конференція, яка проходить на базі Вінницького національного аграрного університету, є традиційним майданчиком для обговорення актуальних проблем економіки та політики країни. «Цього року вона набула особливого значення, - підкреслив президент Всеукраїнського науково-навчального консорціуму, доктор економічних наук, професор, академік НААН України, голова Селянської спілки України Григорій Калетнік, - адже тепер ми говоримо про надзвичайно актуальне питання для всієї України, вкрай важливе для її національної безпеки – умови та моделі запровадження ринку землі. Тому сьогодні наше завдання обговорити усі застереження, перестороги, ризики та правила аби забезпечити успішний розвиток держави, а не її втрату. Очевидним є факт, що запропоновані законопроєкти Урядом та народними депутатами України, щодо відкриття ринку землі, не спрямовані на розвиток економіки, на покращення умов діяльності українських фермерів, сільськогосподарських підприємств, особистих селянських господарств та українського села в цілому. Законопроєкти, на жаль, направлені виключно на торгівлю і спекуляцію землею.»

На пленарному засіданні заслухали понад 20 доповідей, кожна з яких стосувалася різних напрямків питання впровадження ринку землі.

Так, доктор економічних наук, заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Ольга Ходаківська розглянула неоліберальні підходи до формування моделей ринкового обігу земель. Вона акцентувала увагу на тому, що земля – це не просто товар, а середовище нашого проживання, наше майбутнє і майбутнє наших дітей. Від розвитку земельних відносин залежить благополуччя на селі, питання продовольчої та економічної безпеки нашої держави. 

«Запропоновані Урядом моделі не містять узгоджених консолідованих рішень. Серйозні перестороги викликає можливість зосереджувати в одних руках 200 000 га землі та надання агрохолдингам переваги на право викупу тих земель, які сьогодні перебувають у їх користуванні – це відкриває шлях до монополізації ринку земель, - зауважує експерт. Такі моделі не призведуть до обіцяного росту ВВП. Другий рік поспіль ми спостерігаємо картину, коли аграрії майже не купують техніку і розпродають тваринницькі комплекси, аби заощадити кошти для купівлі землі. А тому варто обрати іншу модель, над якою активно працюють експерти та науковці, яка буде націлена на формування потужного середнього класу на селі».

Надзвичайно заполітизованою вважає тему ринку землі народний депутат України Микола Кучер. На питання: «Чи потрібно сьогодні впроваджувати ринок землі?» - однозначно відповідає: «Ні!». Тим паче, що проти продажу землі виступає 73% українців, 90% - проти продажу нашого національного багатства іноземцям. Саме тому влада має ретельно попрацювати над запобіжниками, аби не допустити катастрофічних наслідків. 

Своїм досвідом розвитку земельної реформи та ринку землі з учасниками конференції поділились  закордонні колеги з Болгарії та Латвії: доктор юридичних наук, доцент Пловдівського аграрного університету, національний делегат Болгарії в Європейську раду по сільськогосподарському праву Мінко Георгієв та доктор економічних наук, професор, директор бакалаврських та магістерських програм із економіки Університету Латвії Джекабсоне Сандра. В обох країнах земельна реформа була впроваджена понад 20 років тому. Досвід, проблеми, з якими  вони зустрілися, та шляхи їх вирішення для нас є цінним прикладом. Болгарія має чітко визначені обмеження щодо придбання землі іноземцями, але у цьому питанні вони відчувають втручання та тиск Євросоюзу.

У Латвії серйозною прогалиною у земельному законодавстві вважають відсутність законодавчо закріпленої норми про обов`язковий обробіток землі, адже 14% земель і досі не обробляються. Аби виправити ситуацію, держава ввела, для таких землевласників, подвійне оподаткування, а ті, хто використовують землю за призначенням, належним чином її обробляють, отримують субсидії. Недоліки у законодавстві науковці вважають результатом поспішної реформи, від чого застерігають і нас. 

У земельному  законодавстві Латвії діють серйозні обмеження щодо придбання землі іноземцями. Так, придбати землю можуть громадяни Євросоюзу, які постійно проживають на території країни і володіють латвійською мовою (рівень В2). Крім того, особи, які не мають відповідної освіти і досвіду роботи в сільському господарстві, можуть стати власниками не більше 10 га землі. 

Надзвичайно аргументованим, з точки зору відповідності законопроєктів про ринок землі Конституції України, був виступ відомого правника, члена Європейської комісії «За демократію через право», Венеціанської комісії від України (2009-2014 рр.) Марини Ставнійчук: «У той час, як весь світ живе правами людини, серед яких пріоритетним правом є право на майбутнє – ми сьогодні хочемо продати найцінніше, що у нас є – землю. А це і є майбутнє наших дітей!», - наголосила Марина Іванівна. Їй, як юристу, не зрозуміло про яких іноземців сьогодні може йти мова, коли в Конституції України чітко прописано: «Земля – є об’єктом права власності українського народу!». 92% відсотки української землі – це та, яка може виставлятися на продаж. То, чи не питання це національної безпеки? Де ж тут наш національний інтерес? «Не можна допустити, щоб наші діти і онуки стали найманцями на своїй землі», - закликала Марина Ставнійчук депутатів, науковців, аграріїв, усіх, кому не байдужа доля країни.

«Земля - дуже сильний збудник напруги у суспільстві», - заначив у своєму виступі професор ВНАУ, народний депутат України декількох скликань Григорій Заболотний. Якщо ми не навчимося правильно розставляти акценти, то їх розставлять за нас, - резюмував він. Ми не проти ринку землі, але проти поспішних, необдуманих рішень. Держава має забезпечити рівні умови доступу до купівлі землі всім громадянам України і унеможливити купівлю іноземцями. 

З глибоким аналізом проблеми обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні, роз’ясненням усіх ризиків та загроз, що закладені у законопроєкті, запропонованому Урядом, з національно-орієнтованими пропозиціями та змінами до законопроєкту перед учасниками конференції виступив доктор економічних наук, професор, академік НААН України, президент Всеукраїнського науково-навчального консорціуму Григорій Калетнік: «Допуск до ринку землі юридичних осіб, на початковому етапі, – це, по суті, відкриття продажу землі іноземцям, адже визначити кінцевого бенефіціара практично неможливо, і найчастіше – це саме іноземець. Україні варто було б звернути увагу на досвід Польщі, яка, на відміну від нас, за час існування мораторію на продаж землі, у декілька разів збільшила приріст ВВП. Тоді як ми, уважно дослухаючись до усіх європейських рекомендацій, так і не змогли вийти на рівень ВВП, яке вже мало сільське господарство України в 1989-1990 рр. Ми втратили свої позиції у виробництві сільськогосподарської продукції, переробній галузі, машинобудівній, хімічній і т.д.  Тому не ринок землі сьогодні на часі, а серйозна програма  економічного розвитку. Земля в руках українця - це Продовольча і Національна безпека держави! Необхідно прописати запобіжники, які збережуть землю для наших дітей, для держави, аби вона не зникла з карти Світу. Що стосується вирішення права окремих власників земельних паїв продати свою ділянку, то це має зробити держава, закупивши такий земельний пай і передати його в оренду тим, хто вміє і хоче працювати на землі. Ресурсів для цього в держави - достатньо», - підкреслив Григорій Калетнік.

Думку молоді на конференції висловив магістр ВНАУ Дмитро Красиленко, який наголосив, що для них це болюче питання, бо молодь сьогодні хоче жити у власній країні, працювати, розвивати її економіку: «Наша земля - безцінна, а владі варто звернути увагу на досвід Англії, Ізраїлю, Канади, США та інших країн, які не віддали повністю землю у приватну власність, а держава передає в оренду ефективним землекористувачам, і результати мають відомі! На прикладі Нідерландів молодий науковець показав, як успішно може розвиватися країна, де переважає дрібне і середнє фермерство. 

Андрій Шинькович, голова Асоціації народних депутатів України, визначив у своїй доповіді, що рівень зацікавленості іноземців українською землею як продовольчим та економічно вигідним ресурсом, сьогодні критично високий, що є дуже небезпечним для України. Політик вважає Україну ласим шматком для Європи. «Для початку необхідно аби обіг землі був цивілізованим, і показати це на прикладі державних земель - дати їм справедливу оцінку, забезпечити державною підтримкою фермерів», - зазначив Андрій Васильович. Особливу увагу науковець і політик акцентував на науку, яка, на його думку, має перейти з науково-дослідних інститутів в Університети. 

Думку аграріїв висловили Павло Каленич, директор агрофірми СТОВ «Ольгопіль», досягнення якої відомі на всю країну (урожайність сільськогосподарських культур і розвиток тваринництва на рівні кращих європейських фермерів) та Сергій Лановик, голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Вінницької області, які подякували за великий заряд енергії, отриманий на конференції, відчуття єдиної думки виробничників, науковців, громадських діячів і особливо молоді, на новий етап боротьби, у який увійшли дрібні і середні фермери. Вони відчули і побачили розуміння вкрай важливих питань земельної реформи і надію на те, що все-таки вдасться достукатися до ініціаторів турборежимних технологій прийняття поспішних і не аргументованих рішень, які серйозно вплинуть на долю держави та її громадян. 

Підсумком роботи конференціі стала ухвала резолюції, в якій, зокрема, представлено зразок проєкту Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, який містить обмежувальні норми щодо максимально можливих розмірів купівлі земельних ділянок та всі запобіжники, що не допускають обезземелення селян і зниження рівня Продовольчої безпеки України.

Традиційно після завершення конференції доктор юридичних наук, доцент Пловдівського аграрного університету, національний делегат Болгарії в Європейську раду по сільськогосподарському праву Мінко Георгієв та доктор економічних наук, професор, директор бакалаврських та магістерських програм із економіки Університету Латвії Джекабсоне Сандра зустрілись з аспірантами і молодими науковцями ВНАУ та прочитали їм проблемну лекцію.

4281