Делегація ВНАУ взяла участь у семінарі «Building global presence»

15 травня на базі наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся семінар «Building global presence», учасниками якого були представники бібліотеки Вінницького національного аграрного університету – директор бібліотеки Світлана Лутковська та головний бібліотекар служби інформації та автоматизації Наталя Латуша. Варто зазначити, що робоча мова семінару – англійська, проте організатори для бажаючих надали синхронний переклад.

З вітальним словом до присутніх звернувся генеральний директор директорату освіти і науки МОН Дмитро Чеберкус. Він зазначив, що сьогодні українські університети боряться зі світовими вузами за студента, тому у рейтингу ЗВО важливу роль відіграє наукова складова, яка і визначає якість освіти. За словами Д. Чеберкуса потенційний абітурієнт здійснює оцінку навчального закладу за його діяльністю, що висвітлена на сайті. Також представник МОН наголосив, що наукова діяльність введена майже у всі форми звітності для вузу, тому найближчим часом буде оголошено про національну підписку, що надасть вільний доступ до міжнародних електронних баз даних. Оскільки, без якісної науки не будемо мати якісної освіти.

Розпочалася робота семінару із виступу представника компанії Elsevir Галини Якшонак, яка розповіла про організацію роботи у міжнародній наукометричній базі Scopus. Вона зазначила, що Scopus на даний час індексує більше 23 тисяч наукових журналів. Сьогодні існує більше 300 профілів ЗВО, список яких можна переглянути на веб-сайті Scopus. Важливим є те, що Scopus сьогодні надає доступ до IPW – програма помічник, яка використовується для об’єднання, коригування профілю як ЗВО, так і окремого науковця. Тепер такі операції можна буде здійснювати з наукового центру вузу без офіційного звернення на адресу Scopus. Проте таку можливість буде мати лише адміністратор, призначений керівництвом вузу. Г. Якшонак наголосила, що публікація – це звіт наукової роботи як науковця, так і вузу. Тому багато організацій використовують дані Scopus для оцінки роботи закладу. Зрозуміло, що чим більше публікацій прив’язано до профілю вузу, тим на вищу сходинку в рейтингу він піднімається. Доповідач довела до відома присутніх, що стаття, яка публікується у наукових журналах, що індексуються Scopus обов’язково має містити мінімум англійської інформації. В протилежному випадку видання її не опублікує і науковець втратить частину результатів власного дослідження.
Про світовий рейтинг університетів QS (World University Rankings) та методологію його створення розпові ла Джудіт Петерварі – менеджер зі збору даних глобального академічного дослідження QS.

QS – це загальний рейтинг університету, а не лише його наукової діяльності. На формування QS рейтингу впливають:
40% - академічна репутація університету;
20% - контингент студентів;
20% - дані Scopus;
15% - професорсько-викладацький склад;
5% - число іноземних студентів.
Що стосується даних THE, то на формування рейтингу університету впливає кількість наукових публікацій та кількість цитувань за 5 років. Для того, щоб потрапити до World University Rankings QS необхідно, щоб кількість наукових публікацій по вузу за п’ять років становила не менше 5000, а кількість цитувань - 50 тисяч, оскільки для даного рейтингу важлива публікаційна активність університету.
World University Rankings практикують рейтинги університетів і за однією спеціалізацією, яка є кращою для даного вузу. У цьому випадку наукові публікації мають бути лише конкретного напряку. Проте, такі вузькоспрямовані дослідження не можуть визначати реальний рівень конкурентоспроможності університету, бо у 2018 році у цьому рейтингу розглянули лише 18 вузів!

На сьогоднішній день за рейтингом QS було оцінено 1100 університетів світу.
Цікавою та пізнавальною була доповідь регіонального представника Times Higher Education Єгора Яблукова. Times Higher Education – це ще один світовий рейтинг університетів. У своїй діяльності вони використовують три основних джерела:
- портал даних, які надають вузи;
- академічна репутація, яка ґрунтується на опитуванні світової наукової спільноти;
- дані Scopus.

Рейтинг THE може бути глобальним, або предметним, коли оцінюють лише одну спеціалізацію. Щоб потрапити до світового рейтингу університетів THE потрібно відповідати таким показникам:
- мультидисциплінарний підхід;
- охоплення всіх рівнів вищої освіти;
- 1000 публікацій у Scopus за період 5 років.

Times Higher Education надають вузам з їхнього рейтингу консультаційні послуги та аналітичні інструменти, веб-підтримку, організовують всесвітні саміти.

1100