Мельничук Максим Дмитрович

Місце і дата народження:
6 квітня 1973 в Києві

Вчений ступінь: доктор біологічнких наук (2006)
Вчене звання: професор (2007)
Академік НААН (2013)

Освіта:
У 1989 році після закінчення середньої школи № 186 в місті Києві поступив на перший курс біологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Вже на другому курсі навчання, в червні 1991 року, розпочав наукову роботу на кафедрі вірусології під керівництвом професора А. Л. Бойка. В 1994 році Мельничук з відзнакою закінчив біологічний факультет Київського університету ім. Тараса Шевченка зі спеціальності «Біологія» і отримав кваліфікацію спеціаліста біолога-вірусолога, викладача біології та хімії. В 1999 році навчався в магістратурі на факультеті захисту рослин Національного аграрного університету України (НАУ), яку закінчив з відзнакою і здобув кваліфікацію магістра зі спеціальності «Захист рослин» (фітопатологія).
В період 1994-1997 років навчався в аспірантурі з відривом від виробництва при кафедрі вірусології біологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка під науковим керівництвом доктора біологічних наук, професора А. Л. Бойка. У 1997 році на спеціалізованій раді в Інституті мікробіології і вірусології імені Д. К. Заболотного НАН України успішно захистив дисертацію на тему: «Патологічні зміни у рослин хмелю (Humulus lupulus L.), індуковані вірусом скручування листя» і отримав науковий ступінь кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.06. – «Вірусологія».
У 2005 році у складі трьох науковців йому було присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки за написання першого в Україні підручника для студентів ВНЗ «Біотехнологія рослин». У травні 2006 року Максим Мельничук в Інституті мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України захистив докторську дисертацію на тему: «Молекулярно – біологічне вивчення геномних і реплікативних РНК фіто- та міковірусів як основа для створення рослинних біотехнологій», і, практично вперше в Україні згідно спеціального дозволу ВАК України, здобув науковий ступінь доктора біологічних наук за двома спеціальностями 03.00.06 – вірусологія та 03.00.20 – біотехнологія. У 2007 році, у віці 34 років, йому згідно рішення Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно вчене звання професора кафедри екобіотехнології та біорізноманіття.

Кар’єра
З вересня 1998 працював в Національному аграрному університеті України (НАУ). Створив першу в Україні проблемну наукову лабораторію фітовірусології і біотехнології.
З 2001 по 2004 обіймав посади доцента, завідувача кафедри екобіотехнології та біорізноманіття та наукового керівника проблемної лабораторії фітовірусології і біотехнології НАУ.
З 2003 по 2004 був деканом факультету захисту рослин та біотехнологій НАУ.
У 2004 працював Начальником управління безпеки хімічних речовин Міністерства охорони навколишнього природного середовища. У той же час обирався головою Держхімкомісії України і отримав п'ятий ранг державного службовця.
У грудні 2004 створив новий Навчально-науковий інститут охорони природи і біотехнологій НАУ, який очолював до 1 жовтня 2007 року.
У листопаді 2007 за високі показники в роботі Інституту одноголосно висунутий трудовим колективом і Вченою радою НАУ на посаду проректора з наукової та інноваційної діяльності.
У 2007 за рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки присвоєно вчене звання професора кафедри екобіотехнології та біорізноманіття.
23 листопада 2007 обраний членом-кореспондентом Української Академії аграрних наук (УААН, зараз НААН України) за спеціальністю «Біотехнологія в рослинництві».
26 лютого 2013 обраний академіком НААН України за спеціальністю «Селекція рослин», був обраний членом президії НААН України.
З 2010 по 2011 – Заступник Міністра аграрної політики, отримав четвертий ранг держслужбовця.
У травні 2011 року Вченою радою НУБіП обраний директором новоствореного Навчально-наукового інституту рослинництва, екології і біотехнологій. Очолював Координаційну раду Міжнародного наукового парку «Біобезпека природокористування та якість життя» НУБіП України, координував розвиток науково-інноваційних проектів зі США і Євросоюзом і компаніями-інвесторами.
Відповідно до рішення вченої ради НУБіП України від 28 березня 2013 призначений на посаду проректора з наукової, інноваційної та міжнародної діяльності.
8 серпня 2014 рішенням Загальних зборів НААН обраний на посаду Віце-президента НААН України.
З 3.02 по 9.09. 2016 Голова Київської обласної державної адміністрації.
В жовтні 2016 року обраний Visiting Professor Heilongjiang Academy of Sciences, China на 5 років.
З 2017 року Директор із виробництва і управляючий партнер ПП «Агрономіка», що спеціалізується на виробництві біологічних засобів та препаратів захисту рослин від ентомологічних шкідників. Підприємство протягом останніх років є лідером із виробництва біопрепаратів для захисту рослин під ТМ «Губернаторська».
З грудня 2020 року на посаді Віце-президента Всеукраїнського науково-навчального Консорціуму.
З грудня 2021 року Профессор кафедри ботаніки, генетики та захисту рослин

Науково-дослідна робота:
Є членом спецради із захисту дисертацій в Інституті мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, членом редколегії ряду наукових журналів – Мікробіологічного журналу, журналу «Біотехнологія» Президії НАН України, Вісник генетиків і селекціонерів України, наукового журналу «Екологія та ноосферологія», міжнародного журналу «Вісник аграрної науки», «Research in Agricultural Engineering», Czech Republic. Автор та співавтор понад 400 наукових праць, з яких понад 300 фахових статей, з них 80 у міжнародних виданнях, 9 монографій, 12 посібників, атлас, 2 підручники, 5 практикумів, 4 словників, 27 методичних рекомендацій з фітовірусології, екології, біотехнології та захисту рослин. Автор і співавтор великої кількості Патентів України в галузі біологічних, технічних та сільськогосподарських наук, співавтор сорту хмелю «Національний», сорту суниці «Аліна», сорту яблуні «Володимир Симиренко» та сорту ожини «Рубін», міскантусу «Біотех». Автор і співавтор масштабних експериментів в Україні по створенню плантацій клонованих на безвірусній основі хмелю звичайного, суниці та міскантусу власних сортів.
М.Д. Мельничук має свою наукову школу. Його учнями захищено три докторські і десять кандидатських дисертацій, ще закінчують написання дисертацій ряд докторантів та аспірантів. Серед його учнів є Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки України, Лауреат Гранту Президента України, Лауреати Премії Верховної Ради України, Стипендіати Кабінету Міністрів України, тощо.

Основні публікації

Монографії:
Мельничук М. Д. Підвищення економічної ефективності виробництва біогазу. Монографія. Ніжин: Лисенко М. М., 2014. - 359 с
Мельничук М. Д., Ткачук В. А., Новак Т. В. та ін. Соціально-економічний потенціал трансгенних сільськогосподарських культур в біоенергетиці України. Монографія. Каб. Мін. України, Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – Київ: ЦП "Компринт", 2013. - 206 с.
Ібатуллін І.І., Городній М.М., Кривенок М.Я., Дубровін В.О., Ільчук М.М., Мельничук С.Д., Пасічник Н.А., Строчинський А.А., Угнівенко А.М., Хмельницький Г.О. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України. Монографія в 2-х томах. Кабінет Міністрів України, НАУ, К.: Вид-во ТОВ «Алефа», 2004. т. 1 -С. 446-455.
Ібатуллін І.І., Городній М.М., Кривенок М.Я., Дубровін В.О., Ільчук М.М., Мельничук, С.Д., Пасічник Н.А., Строчинський А.А., Угнівенко А.М., Хмельницький Г.О. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в лісостепу України. Монографія в 2-х томах. Кабінет Міністрів України, НАУ – К.: Вид-во ТОВ «Алефа», 2004. т.2 - С. 645-650.

Наукові публікації:
Мельничук М.Д., Таргоня B.C., Дем’янчук Н.П. Порівняльна біоенергетична оцінка процесів виробництва ентомологічного препарату трихограми. Науковий вісник НАУ. 2007. Вип. 107. С. 1116.
Мельничук М.Д. Екологія біологічних систем (екологія мікроорганізмів): навчальний посібник / М.Д. Мельничук, О.Л. Кляченко, В.В. Бородай. – Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2014. - 248 с.
Мельничук М.Д., Дубровін В.О., Мироненко В.Г. Виробництво та використання твердих і рідких біопалив в умовах агропромислового господарства. Науковий вісник НАУ. 2008. № 125. С. 247-250.
Дубровін В., Корчемний М., Мельничук М. Перспективи створення біогазових установок в Україні. Нетрадиційні і поновлювані джерела енергії як альтернативні первинним джерелам енергії в регіоні. Львів: ЛвЦНТІ, 2005. С. 94-103.
Melnychuk М., Dubrovin V., Pinchuk A. and others. Some aspects of using biotechnological cloning techniques for obtaining plant energetical biomass. Poster on 7th FAО. SRENWОRKSHОP. 2005, Uppsala. 10 p.
Dubrovin V., Melnychuk М., Geletukha G. Bioenergy development in Ukraine. 7th FAО.SREN-WORKSHOP. 2005, Uppsala. 8 p.
Dubrovin V., Melnychuk M. Prospects of biodiesel’s production development in Ukraine. Motor biofuel & blended fuels. Praha: VUZT, 2006. N2. P.79-87.
Дубровін В.О., Мельничук С.Д., Мельничук М.Д. Дек. пат. № 14022 Україна. Спосіб одержання метилових ефірів (біодизелю) з насіння лійних культур. Промислова власність. 2006, Бюл. № 8.
Мельничук М.Д., Драганов Б.Х., Долинский А.А. Эксергетический анализ биологических систем. Промышленная теплотехника. 2006. 28, №3. С. 98-100.
Мельничук М.Д., Дубровін В.М., Криворучко В., Амон Т., Лінник М.К. Новое поколение биогазовых установок. Зерно. 2006. № 4 С. 86-87.
Криворучко В., Амон Т., Мельничук М., Дубровин В. Новое поколение биогазовых установок. Науковий вісник НАУ. 2006. № 95. Част. 2. С. 28-32.
Мельничук М.Д., Дубровін В.М., Мироненко В.Г. Сельхопроизводство как источник энергии. Зерно. 2006. № 5 С. 76-82.
Лінник М.К., Голуб Г.А., Дубровін В.О., Мельничук М.Д. Перспективи розвитку технічних засобів біоенергоконверсії. Вісник аграрної науки. № 5. 2006. С. 46-50.
Мельничук М.Д., Драганов Б.Х. Биоконвертивные и иерархические процессы в биологических системах. Материалы VII Міжнар. конф. (АР Крим, Миколаївка 11-15 вересня 2006). К.: ТЗОВ "Інфодрук", 2006. С. 248-252.
Мельничук М.Д., Дубровін В.О. Енергетичний гектар. Зелена енергетика. 2007. №1. 17 с.
Мельничук М., Дубровін В. Зелена енергія в Україні. Агросектор. 2007. № 2. С. 12-13.

Наукові інтереси:
Мікробіологія
Біотехнологія
Вірусологія

1291