Міжнародні бази даних

Із 2017 року Вінницький національний аграрний університет отримав доступ до наукометричної та універсальної реферативної бази даних SCOPUS видавництва Elsevier, який продовжено до кінця 2024 року. Доступ здійснюється з локальної мережі університету за посиланням https://www.scopus.com

Scopus – це реферативна та наукометрична база рецензованої літератури та перевірених веб-джерел. Пошукова система використовує програмні засоби для відстеження, аналізу та візуалізації досліджень. База даних SCOPUS індексує близько 22000 назв різних видань (серед яких 55 українських) від більш ніж 5000 видавництв.

SCOPUS надає своїм користувачам можливість отримати результати тематичного пошуку з однієї платформи зі зручним інтерфейсом, відслідкувати свій рейтинг у SCOPUS (цитування власних публікацій; індекс Гірша) та інше.

З 2017 року нашому університету також відкрито доступ до однієї з найбільших наукометричних баз даних Web of Science компанії Clarivate та продовжено до кінця 2024 року.

Web of Science – це реферативна наукометрична база даних наукових публікацій, що пропонує доступ до бібліографічних даних наукових статей з престижних періодичних видань, книг та матеріалів наукових конференцій із зазначенням реальної цитованості цих матеріалів. Таким чином, користувач може отримати уявлення щодо актуальності тієї чи іншої роботи та її впливу на наукову спільноту.

Web of Science дозволяє організовувати пошук за ключовими словами, за окремим автором і за організацією (університетом), підключаючи при цьому потужний апарат аналізу знайдених результатів. Результат пошуку за цими критеріями дозволяє оцінити загальну кількість публікацій, кількість цитувань, h-індекс та інші показники. Доступ до Web of Science науковці ВНАУ мають лише з локальної мережі університету за адресою: http://webofscience.com/ 

З 2017 року університет отримав доступ до повнотекстових ресурсів (електронних книг) бази даних ScienceDirect, який продовжено до кінця 2024 року.

Це одна з найбільших онлайн-колекцій опублікованих наукових досліджень, яка належить видавництву Elsevier. Колекція містить майже 12 мільйонів елементів контенту з більш ніж 3500 журналів і понад 34000 електронних книг, довідників, наукових збірників. На основі ScienceDirect у 2002 році було створено базу даних Scopus.

Статті згруповано в чотири основні розділи: фізичні і технічні науки, природничі науки, медичні науки та соціальні і гуманітарні науки. Анотації більшості статей знаходяться у вільному доступі.

З 11.04.2022 року ВНАУ успішно подав заявку та отримав реєстрацію установи на платформі Research4Life. За сприяння МОН України у межах проєкту Research4Life українські вчені отримали доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу. Доступ надано до кінця 2025 року.

Research4Life - це проєкт, який організовано у форматі державно-приватного партнерства Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Програмою ООН із навколишнього середовища (ЮНЕП), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), Міжнародною організацією праці (МОП), Корнельським і Єльським університетами, а також Міжнародною асоціацією науково-технічних і медичних видавців.

Платформа Research4Life містить п’ять основних колекцій, а саме:
HINARI – одна з найбільших у світі колекцій біомедичної та медичної літератури.

AGORA – це видатна колекція цифрових бібліотек у галузі харчування та сільського господарства.

ARDI – надає доступ до науково-технічної інформації.

GOALI – зосереджується на праві та соціальних науках, у тому числі політику, економіку, філософію, історію тощо.

OARE – збирає інформаційні ресурси про навколишнє середовище, включаючи екологію, географію, енергетику тощо.

Тож, шановні науковці, якщо вас зацікавила ця інформація, пишіть нам на електронну адресу: lib@vsau.org  бібліотека університету надішле на вашу електронну адресу листа з зазначеним логіном та паролем для входу до бази даних на платформі Research4Life.

З 17.03.2023 року Вінницький національний аграрний університет успішно подав заявку на приєднання до Національного консорціуму ORCID-UKRAINE.

Для використання Менеджера зв’язків, бо за його допомогою можна систематизувати та ідентифікувати вченого і його наукову діяльність, щоб прив’язати метадані до ORCID. Це підвищує видимість українських дослідників та їх наукового доробку, зокрема вчених ВНАУ, на світовому рівні і покращує позиціювання українських наукових установ у використанні загальноприйнятих практик управління даними досліджень для створення можливостей впливати та формувати майбутні напрямки глобальних досліджень та інноваційних систем.

На базі ВНАУ, функціонує ЦЕНТР ПІДТРИМКИ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ІННОВАЦІЙ (TISC), який був відкритий одним із перших в Україні у 2019 році. TISC – міжнародний проект підтримки винахідництва, інновацій та стартап-проектів, започаткований Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (WIPO). Це державний інструмент підтримки, який функціонує у структурі УКРНОІВІ «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

Основним завданням TISC є інформаційно-консультативна підтримка та послуги з питань охорони інтелектуальної власності, комерціалізації та просування інновацій в Україні та за кордоном. Це дає змогу вільного доступу до світових патентних баз, зокрема таких країн, як США, Японія, країн Європейського Союзу та інших країн із професійним перекладом на англійську мову. Перелік компетенцій TISC охоплює всі можливі питання набуття, використання та захисту інтелектуальної власності, а також суміжні питання, вирішення, яких потребують заявники. Бібліотекарі і науково-педагогічні працівники ВНАУ є експертами TISC.