Григорій Калетнік: Найголовніший вектор реформування аграрної освіти — синергія тріади освіта-наука-виробництво

Майже кожен роботодавець говорить про те, що сучасна система вітчизняної аграрної освіти зберігає багато ознак застарілої моделі і не відповідає реаліям сьогодення. Але чи дійсно це так? Відповідь на це та інші запитання AgroPortal.ua — в ексклюзивному інтерв’ю з президентом Вінницького національного аграрного університету Григорієм Калетніком.

Григорію Миколайовичу, які вектори реформування аграрної освіти в Україні на найближчі роки ви бачите?
Григорій Калетнік: Україна — аграрна країна. Агропромисловий комплекс забезпечує близько 14% обсягу ВВП України і приблизно третину надходжень до державного бюджету. Сьогодні це найбільш стабільна і прибуткова галузь економіки країни, тому підготовка фахівців галузі сільського господарства має ключову позицію.

Сьогодні українським вишам вже час надати обіцяну автономію згідно із Законом України «Про вищу освіту», і тоді вони зможуть розпоряджатися власними фінансовими ресурсами, більш ефективно провадити освітню, наукову та навчально-виробничу діяльність. Впевнений, що зменшення бюрократизації надасть навчальним закладам нового поштовху в розвитку і сприятиме їх гармонійній роботі.

Належне фінансування та підтримка з боку держави в оснащенні лабораторій для наукових досліджень і баз практики є ще одним важливим вектором реформування аграрної освіти. Варто згадати й про поглиблення міжнародної співпраці і партнерства з іноземними закладами науки, освіти, установами, фірмами. Та найголовніше — забезпечення синергії тріади «освіта-наука-виробництво».
Чому, на вашу думку, аграрна освіта в Україні відірвана від реального виробництва?

Григорій Калетнік: Не можу з вами погодитись. Так, це проблема сучасної освіти, але не Вінницького національного аграрного університету. ВНАУ готує висококласних спеціалістів, які мають достатні практичні навички, адже проходять відповідне практичне навчання за кордоном і на базі науково-дослідних господарств.

Концепція інтегрованої освіти передбачає одночасне просторове і часове поєднання навчання у навчальному закладі, стажування на підприємствах та науково-дослідної роботи в дослідних господарствах. Згідно з цим принципом навчання, студенти виконують індивідуальні завдання, складають кваліфікаційні іспити, а фахівці й науковці, що працюють на підприємствах, беруть активну участь у формуванні переліку дисциплін та змісту і структури навчальних програм у ВНЗ.

Саме тому після вивчення міжнародного досвіду, тісної співпраці з нашими партнерами, подолання низки бюрократичних перешкод та чиновницького опору у 2013 році Постановою Кабінету міністрів України було створено Навчально-науково-виробничий комплекс «Всеукраїнський науково-навчальний консорціум», засновниками якого є Вінницький національний аграрний університет, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, Інститут продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України та їх численні структурні навчальні, виробничі, дослідні підрозділи.

Інтеграція науки, освіти та виробництва, яку втілює консорціум, не тільки є наслідком протиріч у практиці підготовки фахівців, а й служить засобом їх вирішення, відіграючи при цьому роль цементуючого початку в процесі становлення і розвитку професійної освіти.
А відірваність аграрної освіти від реального виробництва виникає саме внаслідок небажання державних інституцій і бізнесу брати активну участь у практичній підготовці майбутніх аграріїв.

Що потрібно зробити, аби випускники вишу дійсно відповідали вимогам бізнесу?

Григорій Калетнік: Обов’язковим атрибутом інноваційного розвитку економіки є поєднання наукової, освітньої та виробничої галузей. Це зумовлює необхідність тісного зв’язку навчальних закладів та науково-дослідних центрів із виробництвом.

Цей зв'язок можливий, у першу чергу, за рахунок формування нової ролі викладачів у системі освіти — ролі наставників та консультантів. З метою підвищення їхньої наукової кваліфікації в університеті широко застосовується практика наукового стажування в науково-дослідних та науково-виробничих підрозділах консорціуму, а також за кордоном.

По-друге, перехід на систему інтегрованої освіти шляхом поєднання освіти, науки та виробництва ми також забезпечили створенням студентських навчальних фермерських та особистих селянських господарств як реальних моделей розвитку основних організаційно-економічних формувань АПК.

Для цього ми виділили з площ науково-дослідних земель ДГ «Агрономічне» 510 га для пілотного проекту з науково-навчальної-виробничої роботи. Основними вимогами до проектів були: використання сучасних наукоємних технологій, вітчизняного насіння, ефективних систем внесення мінеральних добрив та захисту рослин. Провели конкурс бізнес-проектів із ведення навчально-науково-виробничої діяльності. На конкурс було представлено понад 200 проектів, які пройшли попередній відбір на факультетах. Визначили 27 кращих проектів на основі критеріїв науковості та оцінки фахової підготовки учасників проекту.

Студенти, які поєднують навчальний процес із науково-дослідною діяльністю, мають навчатися за індивідуальними програмами, що і було впроваджено в університеті — було забезпечено вільне відвідування занять на весь період перебування у навчальних фермах і особистих господарствах.
Який відсоток студентів проходить практичне навчання за кордоном?

Григорій Калетнік: Міжнародна співпраця є необхідною умовою інтегрування вузу в сім’ю європейських університетів, розвитку дружніх відносин із закордонними партнерами, зміцнення міжвузівських зв’язків.

У 2017 навчальному році 187 студентів ВНАУ пройшли навчально-виробничу практику за кордоном — у Німеччині, Фінляндії, США, Польщі, Швеції, Швейцарії, Голландії. Під час проходження навчально-виробничої практики за кордоном студенти в обов’язковому порядку вивчають теоретичні аспекти аграрних технологій.

Під час семінарів студенти-практиканти з різних країн знайомляться з культурою, побутом, звичаями місцевих народів, умовами проведення практики, правилами техніки безпеки при виконані різних технологічних операцій.

Перед закінченням закордонної практики проводяться заключні семінари, на яких студенти-практиканти підбивають підсумки стажування, діляться практичними знаннями та навичками, отримують іменні сертифікати і рекомендації.
Чи є іноземні студенти у ВНАУ? Який відсоток та з яких країн?

Григорій Калетнік: Нині в університеті навчаються 10 іноземних громадян із Росії, Білорусі та Молдови. Це, звісно, мало, але ми працюємо над збільшенням контингенту іноземних студентів.

З якими аграрними компаніями ВНАУ співпрацює? В чому суть співпраці та які здобутки?

Григорій Калетнік: Університет плідно співпрацює з підприємствами та холдинговими компаніями Вінницької області та всієї України.

Насамперед це: ТОВ «НІБУЛОН», ПрАТ «Зернопродукт МХП», ІМК, ТОВ «Агро-союз Україна», ТОВ UkrLandFarming, ТОВ «Глобал Менеджмент Челлендж», СТОВ «Кряж і К», ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ТОВ «Краєвид Поділля», акціонерне товариство «Явір-Агро-сервіс», ТОВ «Аграна Фрут Лука», ПСП «Промінь», СВК «Прогрес», СВКП «Колос», ТОВ «Дніпро», ТОВ «Хмільницьке», ПрАТ «Вінницький олійножировий комбінат», СП ТОВ «Барлінек», СТОВ АФ «Ольгопіль», ПАТ «ПриватБанк», страхова компанія «Місто», ПП ВСГП «Радівське», «Кернел», ТОВ «Краснянське СП «Агромаш»» та інші.

Які, на вашу думку, спеціальності і кафедри потрібно посилити в матеріально-технологічному плані?

Григорій Калетнік: Для всебічного і гармонійного розвитку потрібно надавати фінансування за всіма напрямами підготовки, не можна виокремлювати ті чи інші кафедри. На мою думку, всі потребують модернізації та посилення в матеріально-технічному плані.

Як у вашому виші відбувається боротьба з корупцією?
Григорій Калетнік: Найважливішим інструментом боротьби з корупцією є власний приклад. І цей приклад я показую всі роки своєї діяльності в університеті. Звичайно, тільки таким чином досягти успіху неможливо. Але коли керівник не вмонтований у загальний механізм корупції, по-перше, окремі посадовці мають правильний приклад, по-друге — любителі поживитися за рахунок виконання функцій держави здійснюють корупційні дії у надзвичайно ризикованих умовах. Тому таких «ризикантів» у нашому університеті стає все менше. З ними ведеться боротьба додатковими методами за участю студентів, а також правоохоронних органів.

Для об’єктивності скажу, що до корупційній дій окремих осіб спонукають і бездарні та ліниві молоді люди, які будь-що намагаються не вчитись, а купувати оцінки.

Як ви вважаєте, яким має бути рівень заробітної плати у викладача із науковим ступенем чи вченим званням?

Григорій Калетнік: Викладачі і науковці, звісно, потребують вищої оплати праці. Думаю, що держава, враховуючи євроінтеграційні прагнення, має забезпечити належний рівень фінансування освіти і науки, в тому числі і європейську заробітну плату викладачам. Ми також намагаємось своїм працівникам видавати різноманітні премії, матеріальну допомогу із зароблених університетом коштів із спецфонду.

Наприклад, американські виші, незважаючи на профіцитний державний бюджет, фінансуються з держави всього на 30-40%, решту коштів отримують від комерціалізації власної діяльності.
Наразі гостро стоїть питання фінансування. Скажіть, як все-таки ВНАУ фінансується у 2018 році?

Григорій Калетнік: Відповідно до ст. 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», починаючи з 01.01.2018 р. вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації державної власності, до складу яких входять вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації, як виняток з положень підпункту «в» пункту 7-го частини 1-ї ст. 87 Бюджетного кодексу України фінансуються за рахунок та в межах коштів, передбачених у кошторисах ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації державної власності.

А тому, керуючись вищевказаною статтею, університет отримав із Міністерства освіти і науки України річний розпис асигнувань із державного бюджету для ВНАУ за програмою 2201160, який складається з річного загального фонду для університету та загального фонду для семи коледжів ВНАУ.

Важливим питанням є опалення у зимовий період навчальних корпусів та гуртожитків. Чи у вашому ВНЗ відбулися певні зміни у навчальному графіку?
Григорій Калетнік: Дійсно, це одне з найважливіших питань для функціонування навчальних закладів України. Але цю проблему нам вдалося вирішити завдяки утепленню корпусів, заміні вікон енергоощадними протягом 2012-2014 рр., а також за два останні роки ми побудували власну котельню, яка працює на альтернативних видах палива. Завдяки цьому кроку нам вдалось не лише заощадити кошти на опаленні, але і не йти на вимушені довготривалі канікули, як більшість вишів України.

З 22 січня студенти всіх факультетів і коледжів університету навчаються відповідно до графіку навчального процесу за нормального температурного режиму.

Як ВНАУ співпрацює із місцевими органами влади?

Григорій Калетнік: По-різному. Окрім проходження виробничих практик студентами та наукових стажувань викладачів, наші студенти працюють майже у всіх державних структурах, і не лише Вінниччини. Ми пишаємось своїми випускниками — серед них голова Вінницької ОДА Валерій Коровій, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк, керівники районів, мери, голови громад, державних інституцій тощо.

Разом із науковцями ВНАУ та профільними Департаментами ОДА розроблено стратегію гармонійного (сталого) регіонального розвитку Вінницької області до 2020 року. Співпрацюємо з державними органами влади щодо наукового напряму нашого університету — енергоефективність, розвиток виробництва і споживання альтернативних джерел енергії.
Окрім цього, у ВНАУ функціонує Центр підвищення кваліфікації, післядипломної освіти та дорадництва, який забезпечує фахове надання якісних освітніх послуг за широким спектром навчальних програм з урахуванням попиту сучасної економіки на ринку праці і є постійно діючою ланкою у системі безперервної освіти України.

Чи діють норми Закону України «Про вищу освіту» щодо автономізації навчальних закладів (вузів)?

Григорій Калетнік: Оскільки у свій час (2011, 2012, 2013 рр.) я був учасником гарячих дискусій щодо необхідності прийняття в Україні нового Закону України «Про вищу освіту», з повною відповідальністю можу сказати, що розмови про надання навчальним закладам І-ІІ, ІІІ-ІV рівнів акредитації більшої самостійності, особливо в питаннях збільшення власних фінансових доходів та розпорядження ними, формування навчальних програм відповідно до сучасних вимог агробізнесу, кадрових питань, штатного розпису та кошторисів, точаться стільки років і з таким же успіхом, як народні депутати говорять про недоторканність і знімають її.

Розумію ваше здивування, тому наводжу конкретний приклад. Як співавтору одного з проектів Закону України «Про вищу освіту» мені доводилося часто дискутувати в залі Верховної Ради з авторами альтернативного законопроекту та на телебаченні з президентом Києво-Могилянської академії С.М. Квітом (на той час), який постійно мене звинувачував, що в законопроекті, який я представляв, значна роль відводиться Міністерству освіти і науки, а, на його думку, потрібно значно зменшити повноваження міністерства і надати повну автономію навчальним закладам. Проте, тільки-но С.М. Квіт став міністром, він змінив свою думку повністю і так закрутив гайки українським вишам, що попередньому міністерству і не снилось. Він навіть зробив все, щоб така законодавча інституція, як Національне агентство, сформоване таємним голосуванням делегатів із усієї України, відповідно до нового Закону України «Про вищу освіту», не запрацювала. Ось наскільки «демократично» була досягнута глибина автономності та «зменшення» адміністративного тиску з боку міністерства.
Яких висот досягнув університет у 2017 році?

Григорій Калетнік: Серед основних здобутків ВНАУ за 2017 рік — успішна вступна кампанія: ми щороку розширюємо географію вступників — у нас навчаються студенти з 21 області України. В умовах жорсткої конкуренції за кожного абітурієнта нам вдалося виконати державне замовлення і набрати вдвічі більше студентів на контракт.

109 слухачів отримали військове звання молодшого лейтенанта запасу. За рік науковці ВНАУ захистили 3 докторські і 18 кандидатських дисертацій; 13 кандидатів наук отримали звання доцента. Більшість із них навчались в аспірантурі і докторантурі ВНАУ.

У ВНАУ відбулось 20 всеукраїнських і 5 міжнародних конференцій, в яких взяли участь науковці українських вишів, академіки, іноземні колеги з Румунії, Польщі, Болгарії, США, ректори європейських університетів. У 2017 році було проліцензовано нові напрями ОКР «Бакалавр»: «Ветеринарна гігієна, санітарія і експертиза», «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», «Захист і карантин рослин»; ОКР «Магістр» — «Харчові технології».
Майже на 10% нам вдалося збільшити спецфонд університету, за кошти якого було придбано основні засоби на суму понад ніж 5 млн грн. Ми спромоглися капітально відремонтували спортивну залу, побудували літній амфітеатр на 2 тис. місць, де 3 жовтня грандіозно відсвяткували своє 35-річчя за участю зірок естради Наталі Бучинської і гурту «Дзідзьо».

2017 рік став врожайним за кількістю закордонних стажувань науково-педагогічних працівників. Відтак, 37 співробітників ВНАУ пройшли стажування у Франції, Польщі, Італії, Фінляндії, Чехії, Словаччині, Росії, Молдові, США. У 2017 році ми прийняли 7 іноземних делегацій з Південної Кореї, Фінляндії, Словаччини, Молдови, Грузії, Німеччини.
Невід’ємною складовою міжнародної діяльності ВНАУ є членство в престижних міжнародних освітніх організаціях: Вишеградській асоціації університетів та Мережі університетів Чорноморського регіону.

Які плани в університету на майбутнє?

Григорій Калетнік: Планів багато, але головна ціль — це успішна вступна кампанія, адже у 2018 році найменша кількість випускників 11-го класу. Студент — це наш головний роботодавець, і ми маємо бути конкурентоспроможними, щоб обирали саме ВНАУ.

Ми хочемо відкрити нові перспективні та затребувані спеціальності, покращити міжнародну грантову діяльність, посилити публікаційну активність у міжнародних базах даних та провести акредитацію коледжів і університету в частині наукової роботи.

І звичайно, провести щорічний фестиваль для талановитої молоді «З любов’ю до батьківської землі» і залучити до участі студентів із все більшої кількості навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

1234